Встановлення ортодонтичної пластини автоматично встановлює для носія ряд різноманітних незручностей, які йому прийдеться долати протягом всього періоду носіння пристрою. Їх набагато легше долати в дорослому віці, а що робити коли тобі 9 років?

Саме про це ми думали з дружиною, коли вирішили поставити пластинку для свого дев'ятирічного сина. Більше всего нас турбувало питання як він буде себе почувати в соціумі і особливо в школі, у власному класі. Адже діти бувають різні, достатньо однієї жорстокої дитини в класі, яка виступить своєрідним каталізатором негативу. Така дитина може стати ложкою дьогтю, яка псує цілу бочку меду.

Одним словом, перед встановленням пластини ми готували сина морально до змін. В основному цим питанням займалась дружина.

І от настав день встановлення пластини, зробили це ми вранці, а через дві години син пішов до школи, так як він навчається в другу зміну. Відверто кажучи, я дуже хвилювався та чекав повернення дитини з уроків. Воно й зрозуміло чому виникли хвилювання, адже з встановленням пластини в сина змінилась дикція, він став шепеляти, коли посміхався, дріт виглядав на передніх зубах.

Але як виявилось, хвилювання були марними. Справа в тому, що ортодонтичні пластини, як і брекети, на сьогоднішній день дуже розповсюджена практика. Хтось в класі сина теж мав встановлювати пластину, хтось вже носив, тому це було сприйнято як щось буденне.

Аналогічна ситуація й з однолітками у дворі — у одного з них ортодонтична пластина була майже рік, тому він навіть сам з цікавістю розпитував про пристрій, про відчуття. Частина дітей майже не помітили пристрою, а можливо хтось й щось казав, намагався дражнити, але це тривало не довго.

Як відомо, ортодонтична пластина встановлюється для того щоб випаравити прикус, вирівняти зубний ряд. В нашому випадку, сину 9 років, необхідно вирівняти зуби і поставити на місце один верхній моляр, який через брак місця почав рости в середину ротової порожнини.

Хто не в курсі, ортодонтична пластина складається з двох різних половинок, які тримаються завдяки двом механізмам, один з який являється пристроєм, що розсуває їх. Половинки розсуваються, тиснуть на щелепу і вона розширяється.

Звісно, процес розширення пластини є повільним, на прийомі у ортодонта, коли сину встановлювали пластину, останній запропонував схему — два рази на тиждень. Тобто, два рази на тиждень під робити четвертину оберту механізму. Розширення відбувалось зовсім на маленький діапазон, але не дивлячись на це син говорив що відчуває розширення пластини. В перші 10-20 хвилин він говорив про дискомфорт у роті, а потім звикав до нового розміру пристрою.

Як на мене, такий темп був доволі стрімким, через три тижні син почав говорити, що під час відкушування якихось твердих продуктів, наприклад, скоринки хліба, він відчував біль в верхніх різцях. Через місяць носіння пластини у нас був перший візит до ортодонта, який помітив позитивні тенденції від використання ортодонтичної пластини. Також він сказав, що варто й надалі продовжувати обрану схему — підкручувати пластину два рази на тиждень.

Але коли ми йому розповіли, що в дитини почались больові відчуття в зубах, в рекомендацію була внесена корректива. Тепер ми підкручуємо пластину кожні 5 днів. Я навіть не уявляю яка буде відстань між пластинами через місяців 5 і як буде виглядати зубний ряд дитини через цей час.